У геніальній праці Дмитра Ліхачова «Поезія садів» є такі красиві слова: «Сад – аналог Библии, ибо и сама Вселенная – это как бы материализованная Библия. Вселенная своего рода текст, по которому читается божественная воля. Но сад – книга особая: она отражает мир только в его доброй и идеальной сущности. Поэтому высшее значение сада – рай, Эдем». Завітайте у Самчики – там, у тиші тінистих алей, біля вежі Китайського будиночка, над тихими водами Случа, у відблисках смолоскипів, у вишуканих залах старого палацу, у звуках старовинного рояля Ви душею відчуєте – життя вічне…
    У таких місцях мимоволі втрачаєш відчуття реальності, а можливо, просто опиняєшся в іншій реальності – там, де шляхетні звичаї, де культ краси, елегантності, мистецтва, відданості принципам та ідеалам.
    25 вересня 2015 року у Державному історико-культурному заповіднику «Самчики» відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Маєтки України ХVІІІ-ХІХ століть», ініційована та організована справжніми подвижниками музейної справи та паркового мистецтва – Олександром та Богданом Пажимськими (старшим науковим співробітником та директором музею). Показово, що співорганізатором заходу став саме Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут.
    Конференція зібрала поважних науковців з України та Польщі. Знаково, що науковий форум відбувся саме на Хмельниччині, адже саме на нашій землі збережено найбільшу кількість маєтків шляхетської доби – аж 73! Проведення конференції, присвяченої маєткам у, безперечно, найкрасивішому палаці на Хмельниччині, розгортає нову сторінку організації наукових зібрань. Дослідження історій шляхетських родів насправді «оживають» у стінах величних зал.
    Академічність виступів знаних вчених було лірично доповнено оригінальною імпрезою від студентів Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту  «Легенди шляхетських палаців: дорогоцінні перлини розірваного намиста (Великий Жванчик, Новоселиця, Слобідка-Шелехівська)». Розповіді про родові маєтки відомих вельмож заполонили уяву учасників форуму, а особливо – переконлива гра студентів інституту – Діани Заболотної і Карини Горбатенко, які змогли досконало перевтілитись у жінок минулих епох, продемонструвати колізії їхніх життєвих трагедій. Дмитро Маріїн елегантно виконав роль молодого і легковажного аристократа-звабника. Історія рідного краю переплелась із долями видатних людей… Милувалась краєвидами подільських просторів і видатна російська поетеса Анна Ахматова, образ якої відтворила Таїса Міракян. Саме тут у її уяві народжувались художні образи, де на тлі прекрасної природи мережилися ліричні рядочки…
    Директор заповіднику «Самчики» Богдан Олександрович Пажимський виконав титанічну роботу з підготовки конференції – збірник наукових праць за її результатами – це справжній опус на вісімсот сторінок!
    Учасники конференції мали виключну нагоду помилуватись краєвидами парку, насолодитись театралізаціями, досконалою екскурсією та розкішним бенкетом у кращих старопольських традиціях гостинності… 
    P.S. Історія нашого народу драматична – сповнена великих перемог та великих зрад, любові та ненависті. Сьогодні ми з сумом можемо констатувати – «незворотно втрачені» – щодо численних перлин архітектури, якими могла б пишатись українська держава. На родовому гербі Пажимських вказано: «Гени польські, душа – українська». І чомусь віриться, що сама доля привела шляхетний рід Пажимських у Самчики, що саме їх було обрано, аби рука Творця захистила маленький куточок Раю на Землі…