Наша рідна земля славиться дивовижної краси природою, давніми традиціями та надзвичайною гостинністю. В цьому не раз пересвідчуються студенти ХКТЕІ, які традиційно  протягом вихідних мандрують просторами своєї  Вітчизни.
    Бойківський край, а саме – Долинщина, Івано-Франківської області,- чарівний карпатський  куточок України. Тут Божою благодаттю сповнюються серця від споглядання краси земної. Мальовничі краєвиди гірських сіл, що тісно сплелись з природою, бистрінь шумних потоків і річок з кришталево чистою водою, вічнозелені смерекові ліси на схилах – все це вабить, кличе в гори і дає унікальну можливість  помилуватися нерукотворним дивом, глибше його впізнати, зафіксувати в пам’яті та на фотоплівці живописні куточки, які не поступаються краєвидам Швейцарії.
    Так, 17 жовтня 2015 р., студенти груп СКБФК-31 та МФК-51 Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту здійснили туристичну подорож за маршрутом «Карпатський трамвай» (ця програма започаткована з 2003 року під час підготовки та проведення Міжнародного бойківського фестивалю).
    Наша мандрівка розпочалася із смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області, яка двадцять років тому завдяки потужним лісопереробним підприємствам  вважалася перспективним промисловим центром, а тепер тут розвивають туризм. Подорож  вузькоколійкою (збудована ще в 1898 році), по якій курсують паровоз і два вагони, - унікальна і неповторна.
    Спочатку екскурсовод Любомир Ксенофонтович  Яцків «зарядив» усіх  позитивною енергією та бадьорим настроєм, а протягом усього часу не дозволяв сумувати нікому, розповідаючи неймовірні історії регіону, рясно пересипаючи  їх влучними та яскравими жартами і гуцульськими піснями.
    Із потягу ми мали можливість бачити та відчувати красу місцевої  природи, яка гармонійно поєднується із карпатською самобутністю, та споглядати справжню екзотику: знамениту гору Церковище, болото-заповідник Ширковець, де росте багулія, від запаху якої в теплі літні дні поблизу болота непритомніють усі домашні тварини, росичку, квітку, яка поїдає дрібних комашок, хрест на найвищому горбі –   горі Монастир, що у  XVI столітті  слугувала справжньою фортецею для ченців, які переховувалися  від татар.
    Особливо дивовижним та захоплюючим  для нас  був  момент, коли гори ніби «нависли» над трамваєм, а колія нагадувала серпантин ріки Мізунки із бурхливими потоками та каменистими берегами і пролягала так близько до водойми, що здавалося, ніби потяг ось-ось пірне у воду.
    А ще під час зупинок трамвайчика, ми побували в гостинах у пані Ганни, яка частувала усіх місцевою ароматною випічкою.
    Після невеликої зупинки наш маршрут проліг повз джерело "Дзюркач", де ми смакували  цілющою  джерельною водою, а далі - до санаторію "Джерело Прикарпаття", в якому колись відпочивали космонавти. Тут ми побували на підвісних мостах через річку Мізунка, придбали смаколики та сувеніри із символікою "Карпатський трамвай".
    Години неймовірної подорожі  промайнули надто швидко! Час повертатися до рідного міста, а з Карпатського краю ми взяли з собою неперевершені враження, найпозитивніші емоції, гарний настрій і дозу панацеї на цілий рік!!!