Я єсть народ, якого Правди сила
Ніким звойована ще не була.     
Яка біда мене, яка чума косила!
А сила знову розцвіла.               
П.Тичина 

    Ми – українці, сини і доньки вольових, сміливих, непокірних дідів -прадідів вкотре довели, що наша відданість рідній землі здатна подолати найважчі перешкоди, витерпіти найстрашнішу агресію. Душа і серце переживають біль, адже надзвичайно важко усвідомити те, що «брат пішов на брата»… Важливо пам’ятати тих, хто боровся та бореться за наш мир і спокій.  
    25 березня 2015 року  в актовій залі Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту відбулася відкрита виховна година. Основною метою заходу стало бажання засвідчити свою повагу всім, хто носить військову форму, захищає мирних громадян від іноземної інтервенції.
    Крім того, приводом заходу було відзначення 71- ої річниці визволення Проскурова - Хмельницького від німецько - фашистських загарбників. Вже більше семи десятиліть минуло від тих березневих днів, коли ціною неймовірних зусиль тисяч людських жителів Радянська армія у переможному наступі звільнила нашу Батьківщину.
    Без миру немає майбутнього. Без мужніх захисників ми не зберегли б незалежності нашої держави. Гарною традицією стало запрошення високоповажних гостей у річницю визволення Проскурова – Хмельницького, серед яких – ветеран ВВВ, ветеран споживчої кооперації, голова правління Хмельницької міської організації інвалідів ВВВ – Тимофій Іванович Величко, командир взводу артилерійського полку, який перебував в Афганістані з 1984 по 1986 рр.  – Анатолій Євгенович Скавронський, командир частини, командир взводу, член правління Хмельницької міської ради ветеранів Афганістану – Микола Анатолійович Павлов, учасник АТО – Віталій Катеринчук.
    Вони, мужні лицарі, не просто люди, адже їхні очі бачили смерть товаришів, їхні руки рятували життя інших, їхні вуха чули жахливі вибухи гармат, їхні серця завмирали і знову починали битися ще інтенсивніше та сильніше. Так, вони не просто люди, бо навіть після ось таких жахливих реалій життя світлі воїни без секунди вагань прагнули повернутися на поле бою і стояти до переможного кінця.   
    Вражаючими розповідями про участь у військових діях ділилися наші захисники. Героїзмом, сміливістю та стійкістю їх благословив сам Бог. Ніхто із присутніх не зміг стримати сліз після виступу зовсім юного, проте такого мужнього учасника АТО Віталія Катеринчука.  Його слова лунали стримано і спокійно. Сила духу передавалася поглядом.
    Спочатку Віталій щиро подякував старшим ветеранам за гідний приклад, який наслідує він та його товариші, захищаючи рідну землю. Потім поділився тим, чого його навчила війна. В першу чергу – це переконання в існуванні справжньої дружби: «Війна об’єднала нас. Хлопці прикривали один одного в бою власним тілом». Інше, що відзначив юний воїн, це мужність молодих солдатів. Їх не зупиняють кулі, гармати, снаряди…
    Доземний уклін і щира повага вам за неймовірні зусилля заради збереження миру в нашій державі! Студенти ХКТЕІ емоційно сприйняли всі  розповіді. Кожен свідомо розуміє ціну, яку довелося і доводиться сплачувати воїнам там – у «палаючому лігві».
    Так, символічним змістом були сповнені музичні та хореографічні композиції, які талановиті студенти представили до уваги гостей зали. Гаслом заходу стало твердження про те, що ми – єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі прагнуть одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави і чистого неба над головою. Будьмо ж гідні великої слави героїв України!

Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить – я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,Бо я живу.
П.Тичина