До 9 листопада, Дня слов’янської писемності і мови, приурочуються заходи, які дають змогу насолодитися ніжними барвами рідного слова, завмерти від віртуозності мови тіла, який не потребує перекладачів – танцю, отримати неперевершені враження від несміливого дотику до безмежного світу мистецтва.
У Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті свято шанують традиції, пам’ятають історію, розуміючи, що це запорука примноження слави, величі, іміджу сучасного вишу. До 9 листопада, Дня слов’янської писемності і мови, приурочуються заходи, які дають змогу насолодитися ніжними барвами рідного слова, завмерти від віртуозності мови тіла, який не потребує перекладачів – танцю, отримати неперевершені враження від несміливого дотику до безмежного світу мистецтва. Щороку формат таких заходів змінюється, а цього року він особливий: покликаний спонукати озирнутися навколо, побачити красу в собі і у величі постатей видатних людей, осягнути історію рідного Поділля. Саме таким заходом, який відбувся в рамках тижня циклової комісії загальноосвітніх дисциплін, став літературно-музичний вечір «Поетично-музичні інтерпретації історій великого кохання: перлини палацової архітектури Хмельниччини».
Звісно, життя видатних людей – завжди загадка… А особливо воно зачаровує своєю таємничістю тоді, коли пов’язане з сивими легендами рідного краю, які вже казані-переказані, здається, всіма вивчені. Але це тільки на перший погляд…
Студенти нашого вишу в замилуванні від старовинних пам’яток, при спогляданні яких ввижається постать юної прекрасної дівчини, зганьбленої пихатим паничем, уявляються вишукані світські раути, на яких би хотілося бути офіційним гостем, виникає можливість поринути в атмосферу феєричного балу … Саме тому науково-творче студентство ХКТЕІ з ентузіазмом досліджувало архітектурні перлини, овіяні романтичними історіями великого кохання. В результаті це відобразилось у підсумковому проекті, реалізованому в поетично-музичному оформленні.
Розповідь про Маліївці, Великий Жванчик як родові маєтки багатьох вельмож надзвичайно вразила уяву учасників заходу, а особливо переконлива гра студенток Таїси Міракян і Карини Горбатенко, які легко змогли перевтілитись у жінок далеких епох, продемонструвати глибокі колізії їхніх життєвих трагедій. Уявна мандрівка в Самчики захопила креативністю інтер’єру палацу, вишуканими естетичними смаками його власників, що прагнули довершеності в усьому. Приємно зазначити, що історія рідного краю переплелась із долями видатних людей. Зокрема, милувалась краєвидами подільських просторів і видатна російська поетеса Анна Ахматова, образ якої переконливо відобразила Наталія Суходола. Тут народжувались у її уяві художні образи, саме тут на лоні прекрасної природи мережилися ліричні рядочки…
А яка трагічна та захоплююча історія кохання Кароліни Сайн-Вітгенштейн і Ференца Ліста, нев’януче почуття яких народжувалося серед мальовничих пейзажів Поділля!
Високу оцінку літературно-музичному форуму дали гості заходу – представники влади, засобів мас-медіа, туристичного бізнесу, партнери інституту у реалізації соціально-культурних, мистецьких ініціатив, серед них: Управління інфраструктури і туризму Хмельницької ОДА (Ірина Анатоліївна Григорчук – завідувач сектору організації роботи туристично-курортної галузі), Управління культури, національностей і релігій Хмельницької ОДА (Петраш Ігор Володимирович – начальник редакційно-видавничої групи з підготовки Зводу пам’яток історії та культури Хмельницької області), Всеукраїнська газета «Все про бухгалтерський облік», літературний журнал «Дніпро» (Олена Олександрівна Шиманська – регіональний представник), туристична агенція «Ніка-Тур» (Наталія Іванівна Стрельбіцька – директор), Хмельницький обласний краєзнавчий музей, Державний історико-культурний заповідник Межибіж (Ігор Валентинович Западенко – заступник директора).
Відшліфовані хореографічні номери, які передавали атмосферу попередніх епох, емоційно-чуттєве декламування поезій, театрально довершена гра студентів у ролях графів і графинь, княгинь і князів перенесли нас, людей ХХІ століття, у затишну творчу атмосферу світського рауту, в якій демонструвались не лише аристократизм за походженням, але й за духом, покликанням, ставленням до життя.
Захід такого характеру – це незаперечне свідчення прагнення студентства до вишуканості, пошуку краси, її творення у власній душі та навколо себе, це ще одна можливість перегорнути цікаві сторінки давньої історії рідного краю.
Викладачі української філології