Велика Ліна Костенко говорила: «Жінка - як музика. Її можна любити, навіть не дуже розуміючи». Дійсно, наша жіноча природа - це наче восьме диво світу. Вмикаючи своє «логічне мислення» жінка може звести з розуму не тільки чоловіка, а часом й саму себе.
     Жіноча душа тонка, лірична, легка, наче весільна фата. Чиста, як роса на світанку. Жоден великий митець не залишив поза увагою культ жінки, сутність її натури.
     11 листопада офіційну, ділову атмосферу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту дещо урізноманітнив, збагатив лірикою та чутливістю вечір поетичного слова «Тонке мереживо жіночої душі». Розпочалося дійство із чаруючої мелодії саксофона, яка в одну ж мить заполонила розум і душу присутніх, розмалювала картини сірої буденності і стала своєрідним «щасливим квитком», що переніс нас у тонкий світ мистецтва.
     Ведучі вечора, студенти, ще раз згадали про місію, яку виконує жінка на землі, призначену самим Богом. Всевишній створив жінку для того, щоб доповнити світ, оживити його почуттями, емоціями. Кожна жінка особлива по - своєму. Ми усі дуже різні за характером, зовнішністю, поведінкою, проте єднає нас одне - соковита душа.
     Жінки, які носять ім'я Людмила - вирізняються особливою вдачею. Вони цілеспрямовані, рішучі, наполегливі. Завжди досягають поставлених цілей. Співчутливі, завжди прийдуть на допомогу. їм чужі такі слова як гордовитість, заздрість, злість. Проте рідняться із поняттями доброти, щирості, співчутливості.
     Возвеличувати жінку - тішити Бога. Особливо, коли її заслуги такі вагомі та значні, як заслуги Людмили Миколаївни Коваль. Ось уже 10 років вона перебуває на посаді ректора нашого навчального закладу. її досягнення, авторитет, образ, який став способом життя - зразок високої якості для кожного. Таким чином, вечір поетичного слова був присвячений шановній Людмилі Миколаївні...
     Діва Марія - в першу чергу матір, яка свідомо віддала рідного сина заради порятунку людства. Живцем сама ж із себе вирвала частину душі, що у мільярди разів важче, ніж тілесна рана. Вона стала для нас покровительницею, захисницею, порадницею, до якої ми біжимо із наболілим, із таємницями, що тримаємо в собі. Людмила Миколаївна, своїм словом, закликала не нехтувати молитвами, а відкривати душу перед святинею і вірити у її силу.
     Наступна віршована композиція привернула увагу слухачів цікавим порівнянням жінки та осені: обидві дещо капризні, непередбачувані, проте такі чарівні і незвичайні. У цьому й суть загадковості жіночої душі.
     Важливо відзначити найзначнішу місію жінки на землі - материнство. Тільки мати прощає усе. Тільки мати віддасть за дитину усе, навіть власне життя. Тільки мати абсолютно безкорислива. Про все це йшлося у пісні про матір від нашої студентки. А наступний вірш висвітлював образ жінки - коханої. Для кожного чоловіка надзвичайно важливо відчувати підтримку близької людини. Адже коли у тебе є кохана - ти сильний. Коли твоя кохана ще й твій друг - ти вдвічі сильніший. Так і зазначила Людмила Миколаївна у своєму слові. Вона підкреслила, що непереможна сила - єдність чоловіка і жінки!
     Дотиком до найпотаємніших куточків душі була слідуюча постановка: після.«Усміхнися мені» під гру на фортепіано. Номер передав усю ніжність, м'якість, чутливість відлуння душі жіноцтва. Попри виклики долі кожна жінка знаходить у собі сили сміятися крізь сльози, ступати заболеними ногами по ґрунтовній дорозі, братися знову і знову до роботи, забувши про мозолі.
     Приємним сюрпризом став подарунок від чоловічої частини науково-педагогічного складу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту. Сильна половина ламала стереотипи про те, що чоловіча душа, особливо при математичному складі розуму, суха і черства. Чоловіки гуртом вийшла на сцену і по черзі цитували слова великих митців, які возвеличували жінку своїми поетичними творами. А троянда в руці мала символічне значення - така ж красива і колюча, як жіноча сутність. Так, часом і колюча. Не наділив нас Всевишній фізичною силою, зате подарував оті «колючки», щоб могли себе захистити. Збоку було помітно, з якою ніжністю наші викладачі дивилися на троянди. Певно кожен бачив у ній душу своєї, єдиної «троянди».
     Завершальним номером став пристрасний латино - американський танець від наших студентів. Вогненно - палаючою постала перед нами композиція, що передала емоції та переживання виступаючих.
     Підсумовуючи літературний вечір Людмила Миколаївна зазначила те, що відчули усі присутні: усю щирість, відповідальність та не байдужість, яку вклали наші викладачі та студенти в святкове дійство. Кожен номер був по максимумах відшліфований.
     А нам, в свою чергу, хочеться ще раз привітати Людмилу Миколаївну зі святом. Побажати, щоб і надалі усі її справи мали такий же успіх. Для нас вона є прикладом сильної, вольової і такої чуттєво - жіночної особистості, якою захоплюються жінки, якій поклоняються чоловіки. Тож нехай душа Ваша живе і квітне в ім'я честі, мудрості і слави!