Упродовж віків українське слово живило душу, вчило бути чесним, любити свій край. Звуки рідної мови пов'язані з тим, що закарбувалося у пам'яті наших предків, увіковічено в пісні і передано нам у спадщину.
     Саме під такою назвою відбулась виховна година, присвячена Дню рідної мови у стінах Хмельницького кооперативного торговельно- економічного інституту. Літературно-музичний захід вкотре підкреслив велич і красу мови - найбільшого духовного скарбу народу, інструменту, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим. Це свято об'єднало майбутніх менеджерів, рестораторів, товарознавців, маркетологів, фінансистів, бухгалтерів, які брали активну участь в організації та проведенні заходу.
     Талановиті студенти - гордість нашого інституту. Урочисто і піднесено зі святкової сцени прозвучали зворушливі вірші про мову у виконанні студентів: Лащук Наталії, Демик Крістіни, Паничика Дмитра, Михайлової Анастасії, Долінської Галини, Ярового Руслана. І кожен виступ був неповторним, адже поезія - це завжди неповторність... І хто ж може краще прочитати поетичний твір, як не сам автор?! Учасники і гості заходу, затаївши подих, слухали твори знаних подільських поетів, які люблять і поважають рідну мову - Вітвіцьку Надію Володимирівну та Ярчука Володимира Миколайовича. На згадку гості презентували свої збірки, в яких звучать мотиви любові до рідної мови, рідного краю, до України, до людей простих і щирих серцем.
     Мова - це показник культури людини. Недарма кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». І, щоб не бути схожими на героїв гуморесок, які декламували Хіміченко Андрій та Монастирська Вікторія, слід досконало знати свою рідну мову.
     Українська пісня... Хто не був зачарований нею?! Пісенний образ української дівчини, сповнений почуття гідності, доніс до слухачів студентський хор інституту у народній пісні «В саду гуляла, квіти збирала» під керівництвом Облядрук Тетяни Василівни. Пісні у виконані студентів Суходоли Наталії та Мусієнка Вадима «Два кольори», Присяжнюк Альони «Україночка» зворушили усіх присутніх мелодійністю та щирим виконанням, адже мова - це і є наша пісня - прославлення, звеличення народу, одне з найцінніших його надбань.
     Мова - це різноманітна творчість нашого народу. Вона відображена не тільки у казках та переказах, прислів'ях та приказках, думах та піснях, але й у різнокольорових вишиванках, витворах мистецтва, традиціях та обрядах, народних танцях. Дуже яскраво нашу національну самобутність було відображено у танцювальній композиції у супроводі пісні «Місяць по небу ходить» у виконанні гурту «Модерн» під керівництвом Веретко Ірини Андріївни.
     Українська мова - найбагатша у світі! Цією мовою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять...
     Володимир Сосюра пророчо мовив: «Без мови рідної й народу рідного нема». Повертаймо українській мові роль творця духовною відродження української нації, духовного світу людини.
     Усі ми повинні пам'ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам'ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І це багатство - наша РІДНА МОВА !
     Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній